-
1 pull
1. n1) тяга; сіпання2) натягування; розтягування3) тягова сила4) спорт. тяговий рух5) напруження; зусилля6) важке сходження7) удар весла; веслування8) стримування коня на перегонах9) спуск курка вогнепальної зброї10) шнурок, ручка (дзвінка тощо)11) ковток12) затяжка (тютюновим димом)13) розм. перевага14) протекція, зв'язки; блат15) розм. привабливість, принадність16) друк. пробний відбиток2. v1) тягти; натягуватиto pull a horse — натягувати віжки; насувати (капелюх)
2) смикати; сіпати; витягувати, висмикуватиto pull smb.'s hair — сіпати когось за волосся
to pull a bell — подзвонити, смикнути за дзвінок
3) пити ковтками, смоктати4) веслувати; іти на веслах; пливти (про човен з веслярами)5) перевозити на човні6) арештовувати, забирати7) учинити облаву (напад)8) схопити за руку злодія; спіймати на місці злочину9) розм. поцупити, потягти10) друк. робити відбиток11) розтягувати, розриватиto pull to pieces — розривати на шматки; перен. розкритикувати
12) рвати, збирати (квіти, фрукти)18) одержувати (підтримку)20) учинити, зробити (щось несподіване)pull about — грубо поводитися; смикати
pull apart — розривати; критикувати
pull at — смикати; затягуватися (цигаркою); смоктати (з пляшки)
pull back — відтягувати; затримувати; відступати; датувати більш раннім числом
pull down — опускати; зносити (будинок); зривати; знижувати (в ціні); збивати (пиху); виснажувати, ослабляти; насильно повалити уряд (правителя); одержувати винагороду
pull in — втягувати; перен. загрібати; стримувати себе; скорочувати видатки; прибувати (про поїзд); розм. арештовувати; стягувати (війська)
pull off — стягувати, скидати (взуття); успішно завершити; відходити, вирушати; виграти (змагання); одержати приз
pull on — натягувати; продовжувати веслувати
pull out — витягувати, висувати; виривати (зуби); відходити (про поїзд); від'їжджати; веслувати від берега; виходити з бою; ав. виходити з піке
pull over — надівати (натягати) через голову; спорт. перетягувати
pull round — видужувати; виліковувати
pull through — вижити; врятувати (від небезпеки); подолати (труднощі); виплутатися
pull together — співробітничати, працювати дружно, ладити між собою
pull up — зупиняти (ся); стримувати (ся); арештовувати; докоряти; виривати з коренем, знищувати; підтягуватися (на спортивному снаряді); наздоганяти
to pull a boner — амер. ускочити у клопіт
to pull caps (wigs) — сваритися, сперечатися
to pull foot, to pull it — утекти, дременути, чкурнути
to pull leather — амер. чіплятися за щось
to pull one's freight — амер. ушитися
to pull strings — пустити в хід зв'язки; таємно впливати (на щось)
to pull the long bow — надмірно хвастати; розповідати небилиці
to pull the wool over smb.'s eyes — увести когось в оману
to pull up stakes — амер. змотати вудки
* * *I [puæ] n1) тяга, смикання; ручка, кільце (ящика, дверцят); шнурок (дзвінка, штори)2) cпeц. натяг, розтяг, розтягнення; сила тяги; розтягуюче зусилля, тягова сила; cпopт. тяговий рух;; тяговий пристрій; тяговий канат3) cпopт. напруга, зусилля; важкий підйом; важка подорож4) удар весла; черга гребти; коротка прогулянка на човні7) ковток; затягування ( тютюновим димом)8) перевага9) протекція, зв'язки, блат10) привабливість, помітність (оголошення, реклами)11) пoлiгp. пробний відбиток12) метал. усадкова раковина13) тex. пневмоколісний трактор-тягач14) cпeц. протаскування; волочінняII [pul] v1) тягти2) натягати; насувати ( pull on)3) смикати4) витягати, висмикувати; висувати ( pull out)5) тягти; мати тягу6) пити ( з жадібністю); всмоктувати; (on, at) затягуватися ( сигаретою)7) гребти; іти, плисти на веслах; мати певну кількість весел ( про човен); працювати веслом; перевозити човном9) cл. заарештувати, забрати; здійснити облаву, наліт; схопити за руку злодія; піймати на місці злочину10) cл. поцупити11) cпopт. бігти маховим кроком12) пoлiгp. робити відбиток13) виривати з корінням; знищувати ( pull up)14) розтягти (м'яз, сухожилля)15) рвати, зривати, збирати (квіти, фрукти)19) корчувати20) натягувати ( вудила); стримувати, осаджувати (коня на перегонах; pull in)21) cл. вихопити, витягти (револьвер, ніж)22) розривати, роздирати (на частини; pull apart); відривати; відтягати; відтаскувати (pull away, pull back)23) привертати ( увагу); користуватися ( успіхом)24) ( for) підтримувати, підбадьорювати ( яку-небудь сторону); "уболівати" ( за яку-небудь команду)25) зробити, вчинити, здійснити (що-небудь зухвале, несподіване або недозволене)26) отримувати ( оцінку)27) cпopт. відбивати (м'яч, посилаючи його ліворуч)28) cл. завдавати удару не на повну силу ( бокс) -
2 smoke pollution
-
3 pull
I [puæ] n1) тяга, смикання; ручка, кільце (ящика, дверцят); шнурок (дзвінка, штори)2) cпeц. натяг, розтяг, розтягнення; сила тяги; розтягуюче зусилля, тягова сила; cпopт. тяговий рух;; тяговий пристрій; тяговий канат3) cпopт. напруга, зусилля; важкий підйом; важка подорож4) удар весла; черга гребти; коротка прогулянка на човні7) ковток; затягування ( тютюновим димом)8) перевага9) протекція, зв'язки, блат10) привабливість, помітність (оголошення, реклами)11) пoлiгp. пробний відбиток12) метал. усадкова раковина13) тex. пневмоколісний трактор-тягач14) cпeц. протаскування; волочінняII [pul] v1) тягти2) натягати; насувати ( pull on)3) смикати4) витягати, висмикувати; висувати ( pull out)5) тягти; мати тягу6) пити ( з жадібністю); всмоктувати; (on, at) затягуватися ( сигаретою)7) гребти; іти, плисти на веслах; мати певну кількість весел ( про човен); працювати веслом; перевозити човном9) cл. заарештувати, забрати; здійснити облаву, наліт; схопити за руку злодія; піймати на місці злочину10) cл. поцупити11) cпopт. бігти маховим кроком12) пoлiгp. робити відбиток13) виривати з корінням; знищувати ( pull up)14) розтягти (м'яз, сухожилля)15) рвати, зривати, збирати (квіти, фрукти)19) корчувати20) натягувати ( вудила); стримувати, осаджувати (коня на перегонах; pull in)21) cл. вихопити, витягти (револьвер, ніж)22) розривати, роздирати (на частини; pull apart); відривати; відтягати; відтаскувати (pull away, pull back)23) привертати ( увагу); користуватися ( успіхом)24) ( for) підтримувати, підбадьорювати ( яку-небудь сторону); "уболівати" ( за яку-небудь команду)25) зробити, вчинити, здійснити (що-небудь зухвале, несподіване або недозволене)26) отримувати ( оцінку)27) cпopт. відбивати (м'яч, посилаючи його ліворуч)28) cл. завдавати удару не на повну силу ( бокс) -
4 smoke pollution
-
5 pull
[pʊl] 1. n1) тя́га; сми́кання; на́тяг2) напру́ження, зуси́лля3) веслува́ння; прогу́лянка на чо́вні́4) уда́р весла́5) ковто́к6) затя́жка ( тютюновим димом)7) шнуро́к, ру́чка ( дзвінка тощо)8) розм. проте́кція, зв'язки́, блат9) розм. перева́га10) друк. про́бний відби́ток11) прива́бливість2. v1) тягти́; натя́гуватиto pull the horse — натя́гувати ві́жки
2) витя́гувати, висми́кувати; сми́кати, сі́патиto pull smb.'s hair — сі́пати кого́сь за воло́сся
to pull a bell — дзвони́ти
3) розтя́гувати; розрива́тиto pull to pieces — 1) розрива́ти на шматки́ 2) розкритикува́ти
4) рва́ти, збира́ти (квіти, фрукти)5) веслува́ти; пливти́ ( про човен з веслярами)6) тягти́, ма́ти тя́гу7) притяга́ти, присмо́ктувати8) друк. роби́ти відби́тки9) розм. зроби́ти, вчини́ти ( щось незаконне)10) спорт. відбива́ти м'я́ч•- pull apart
- pull at
- pull back
- pull down
- pull in
- pull off
- pull on
- pull out
- pull over
- pull round
- pull through
- pull together
- pull up
См. также в других словарях:
накурювати — I юю, юєш, недок., накури/ти, курю/, ку/риш, док. 1) неперех.Курячи, наповнювати приміщення тютюновим димом. || Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення яким небудь ароматним димом, запахом. 2) перех. Курінням, перегонкою приготовляти щось … Український тлумачний словник
прокурювати — юю, юєш, недок., прокури/ти, курю/, ку/риш, док. 1) перех. Насичувати тютюновим димом, курячи. || Насичувати димом, одержаним від спалювання ароматичних речовин. || Наповнювати, насичувати собою (про дим, ароматичні речовини і т. ін.). 2) перех.… … Український тлумачний словник
надимлений — на, не, Пр. Наповнений димом; накурений, заповнений тютюновим димом … Словник лемківскої говірки
накурений — на, не, Пр. 1. Наповнений тютюновим димом. 2. Заповнений пилом або димом з печі … Словник лемківскої говірки
надимити — млю/, ми/ш; мн. надимля/ть; док. Напустити диму. || Курячи, наповнити що небудь тютюновим димом … Український тлумачний словник
накурений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до накурити I. || наку/рено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Наповнений тютюновим димом … Український тлумачний словник
напалювати — юю, юєш, недок., напали/ти, палю/, па/лиш, док., перех. 1) що і без додатка. Спалюючи дрова, вугілля і т. ін., нагрівати що небудь. 2) Перепалюванням виготовляти яку небудь кількість чогось. || Спалювати яку небудь кількість чогось. 3) Випалювати … Український тлумачний словник
начадити — джу/, ди/ш, док. 1) Напустити чаду. 2) Курячи, наповнити приміщення тютюновим димом. || Напускаючи чого небудь, забруднити повітря … Український тлумачний словник
накурювати — 1 дієслово недоконаного виду заповнювати повітря тютюновим димом; приготовляти у якійсь кількості накурювати 2 дієслово недоконаного виду збивати пил … Орфографічний словник української мови
накурювати — рюю, рюєш, Пр. 1. Наповнити тютюновим димом, курячи тютюн. 2. Піднімати пилюку, збивати пил; пилити … Словник лемківскої говірки
